English (United Kingdom)Russian (CIS)Ukrainian (Ukraine)
  twitter twitter













              Результати роботи азотного сенсора GreenSeeker

 

Як відомо якісне та своєчасне внесення добрив є запорукою доброго врожаю для аграрія. Але нині виробники агро - продукції поставлені в такі умови, коли кожен внесений кілограм добрива має бути економічно виправданим і максимально окупатися прибавкою врожаю. Наприклад, для зернових за дефіциту азоту знижується врожайність і якість зерна, тоді як надмірна кількість елемента призводить до погіршення фітосанітарного стану, вилягання рослин і невиправданих витрат. Як же визначити оптимальну кількість азотних добрив, яку слід використати на своєму полі? І чи можна зробити це самостійно, не звертаючись по допомогу до певних консалтингових фірм? Якщо підійти до справи мудро і розкласти все по своїх місцях, то можна. Але як? Можна провести агрохімічний аналіз грунту і  по його даних розрахувати потребу в азотних добривах на весь період вирощування культури під запланований врожай, а потім вже внести розраховані норми азотних добрив в ті періоди, які є найоптимальнішими для обраної нами культури.

      Але… Навіть виконавши розрахунки, щодо внесення планових норм добрив, ми не можемо бути впевнені , що наші рослини застраховані від стресових ситуацій, пов’язаних з дефіцитом азоту. Брак вологи або недостатнє забезпечення сіркою можуть стати причиною дефіциту азоту в рослині. Оскільки вміст у грунті – це не завжди вміст в рослинах. Тому в процесі росту культури діагностувати забезпеченість азотом  краще по самій рослині. Зробити це можна кількома способами. Скажімо, виконати експрес – або лабораторну діагностику частин рослини на вміст азоту і порівняти отримані дані з оптимальним рівнем для культури в певну фазу росту.

     Здійснити діагностику можна в лабораторіях. Та чи визначать там рівень забезпеченості культури азотом у цій фазі вегетації з конкретними рекомендаціями? Більшість лабораторій нададуть лише сухі цифри, а ось робити висновки аграрію, швидше за все, доведеться самостійно. Як бачимо, питання підживлення озимих культур не таке просте, як здається на перший погляд.

  Для того щоб не робити помилок і отримати бажаний результат в  2010 році  в Україні було введено в експлуатацію азотний сенсор GreenSeeker.  

    GreenSeeker N-сенсор – це система для диференційного внесення азотних добрив та складання карт біомаси і норми внесення,  на підставі вимірів культур в реальному часі. Датчики сенсора вимірюють NDVI (стандартизований індекс відмінностей рослинного покрову) рослин, при перетині поля збирає дані, які можуть використовуватися для створення карт NDVI та норми (де це можливо) для аналізу культур і збору статистичних даних.  Ці дані можуть використовуватися в поєднанні з іншими агрономічними даними для визначення потреби рослини в азоті, стану культур, потенціалу врожайності, стійкості культур до вилягання, шкідників, хвороб і  т.п..  GreenSeeker N-сенсор може використовуватися для контролю зміни стану культури, на протязі вегетаційного періоду. Розкидач або обприскувач з електронним комп`ютером забезпечують диференційне внесення азотних добрив у реальному часі (при проході обприскувача / розкидача над культурами).  Алгоритм і параметри диференційованої норми на основі NDVI,  можуть бути обрані у полі,  і всі зміни норм потім робляться "на ходу", що виключає довгі затримки між оцінюванням культур і внесенням добрив.

   Зараз сенсори GreenSeeker працюють у Вінницькій та Чернігівській  областях. За недовгий час роботи обладнання досить добре зарекомендувало себе при роботі в наших умовах та з нашими с/г культурами. Однак про це далі.

   Агрономи господарств спочатку скептично ставились до нового приладу і побоювались за свої поля (а саме за можливе відхилення від норм удобрення, які ті пропонували з року в рік). Трактористи в свою чергу теж недовірливо позирали на оновлення їхнього «коня» та ще одного комп’ютера, в і так «нафаршированому» Кейсі чи МТЗ з імпортними розкидачами. Однак після виконання другого підживлення на озимій пшениці та через певний проміжок часу стало неозброєним оком видно вирівняність хлібостою на полі. І рослини, які мали кволий вигляд, в основному підтягнулися до розвитку сусідніх. За умови суцільного внесення азотних добрив вирівняність на полі не спостерігалась - такий підхід веде за собою вилягання частини врожаю та ускладнення при комбайнуванні.

Крім вирівняності на полі маємо також економію добрив: агроном пропонував 150 кг/га аміачної селітри, а при диференційованому внесенні з допомогою Green Seeker внесено в середньому 121,3 кг/га  (19,2 % економії добрив).

  Як результат економія добрив на 1 га становить майже 30 кг, а на 100 га це вже 3000 кг, що в грошовому еквіваленті становить 26 000 тисяч гривень. Позитивний економічний ефект диференційного удобрення азотом при використанні GreenSeeker N-сенсора для зернових культур знаходиться в межах 150-250 грн на гектар. При такому  ефекті інвестиція в GreenSeeker   N-сенсор окуповується при наявності площі посіві зернових 2000 гектар за один сезон.

 

   Після удобрення пшениці ми отримали електронні дані, на яких чітко проглядається інтенсивність забарвлення рослин на полі (карта біомаси), а також карта норм внесення азоту. З градації внесення азоту бачимо тенденцію роботи розкидача, що є зворотно пропорційна карті біомаси з урахуванням рекомендацій для даної фази розвитку рослини і для даного сорту.


                       Карта біомаси                                      Карта внесення азотних добрив

 

                             

                                    

 

 

Таким чином бачимо, що на третині поля було внесено мінімальне значення азотних добрив (місцями 0 кг). Тобто рослини на цих ділянках добре розвинені і не потребують багато азоту для нормальної вегетації. На кількох ділянках спостерігається значна недостача N у ґрунті, яку при рівномірному внесенні за стандартного підживлення не вдалося б покрити. Сенсор справився з поставленим завданням і вірно дав команди розкидачу на норми внесення, отже дав оптимальну кількість азоту на різних ділянках поля.

     Застосування GreenSeeker N-сенсора в господарствах проводилося лише на озимій пшениці в друге підживлення. Планувалося також третє підживлення, але погодні умови не дозволили його провести. Агрономи даних господарств не ризикнули проводити підживлення без жодного міліметру опадів, так як це в свою чергу не принесло б очікуваного результату. Отже, технології технологіями, а все таки сільське господарство в дуже великій мірі залежить від погодних умов.

Можливість  зміни  варіації  ( наприклад,  від 0 до 50 кг /га д.р.)  дозволяє  і  наявні 100-150 кг / га аміачної  селітри  розподілити  по полю з набагато більшою користю  й  віддачею.

     Застосовуючи  правильний  рівень азоту на культурі і позбувшись строкатоcті  полів,  можна отримати значне збільшення як кількості, так і  якості зерна. Сьогодні  робиться тільки перший крок у цьому напрямку,  але те,  що здавалося фантастикою вчора,  сьогодні вже стало реальністю. Проблема, яку неможливо було вирішити ніяким іншим методом сьогодні вже не проблема. Наступний етап - точне внесення фосфорно-калійних добрив. Рішення проблеми строкатості полів по основним елементам живлення дозволе  стабілізувати  результативність сільського господарства та оптимізувати економіку застосування добрив.

 

Результати практичного використання Green Seeker N-Sensor

Основні показники врожаю озимої пшениці за різних технологій вирощування